English
  wersja podstawowa   wersja kontrastowa
STRONA GŁÓWNA / AWERS/REWERS / IKONA Z DRZEWORYTEM..

Ikona z drzeworytem


W momencie przekazania do Muzeum ikony była w stanie bardzo zaniedbanym, co znacznie utrudniało dokonanie właściwej oceny pamiątki, zbadanie czasu jej powstania oraz odczytanie fabuły. Dopiero po konserwacji przeprowadzonej w latach 2015-2017 z obrazu wydobyto całe jego piękno. „Bogurodzica z Emmanuelem” powstała na początku XVІII wieku w technice malarstwa temperowego z użyciem srebrzenia.

Dowodem niezwykłości pamiątki służy naklejony bezpośrednio na niej drzeworyt z XIX wieku przestawiający Bogurodzicę Odporyszowską. Zanim odbitka trafiła na powierzchnię ikony, wycięto w niej otwory dla rąk Bogurodzicy i Emmanuela. W taki sposób powstał niby okład, wyróżniający ikonę oraz podkreślający jej znaczenie. Ów drzeworyt to też unikalna pamiątka sztuki graficznej, którą udało się zidentyfikować dopiero po przeprowadzeniu konserwacji. Z oryginalnych wzorców tej odbitki zachowały się pojedyncze sztuki, zwłaszcza w zbiorach Lwowskiej Narodowej Biblioteki Naukowej im. Wasyla Stefanyka, zob. ECT.3025.

Oprócz odbitki, na ikonie z Szeptyc są też inne elementy dekoracyjne, co świadczy o przypisywaniu jej wyjątkowych właściwości. Są to kute ćwieki, wbite po obu stronach postaci Bogurodzicy i Emmanuela, na które, najpewniej, wierni wieszali dary, np. korale czy wotywki, na znak wdzięczności za uczynione cuda. Konstrukcja drewniana z tyłu świadczy o użyciu ikony jako pamiątki w procesjach.

Po raz pierwszy od dłuższego czasu ikonę można obejrzeć na wystawie „Drzeworyt ludowy w zbiorach sztuki we Lwowie”, czynnej od 12 grudnia 2017 w salach Muzeum Etnografii i Rzemiosł Instytutu Etnologii Akademii Nauk Ukrainy. Po konserwacji ikona ma stałe miejsce ekspozycji i adorowania – w cerkwi Lwowskiego Seminarium Ducha Świętego Ukraińskiego Kościoła Greko-Katolickiego.

Olha Horda-Cybko
konserwator dzieł sztuki
Muzeum Narodowe im. Andrzeja Szeptyckiego we Lwowie

Ікона «Богородиця з Емануїлом» початку XVІII ст. з дереворитом «Богородиця Одпоришовська» ХІХ ст.

У 2003 р., під час чергової експедиції працівників Музею Львівської Духовної Семінарії Святого Духа УГКЦ, на горищі храму Успіння Богородиці в с. Шептичі Самбірського р-ну Львівської обл. було знайдено ікону «Богородиця з Емануілом» (інв. № 87). Це село одне із найстаріших в Україні. Відомо, що ще з XVІ cт. воно незмінно входило до родинного маєтку роду Шептицьких.

На момент передачі ікони до музею, вона перебувала у надзвичайно занедбаному стані, через що не можливо було по справжньому оцінити пам’ятку та, навіть, визначити її сюжет і час створення. І лише після проведення у 2015-2017 рр. консервації ікона відкрилася нам у всій своїй красі. «Богородиця з Емануілом» намальована на початку XVІII ст., в техніці темперного малярства з використанням сріблення.

Цікавим свідченням про неординарність пам’ятки є наклеєний безпосередньо на малярство дереворит ХІХ ст. із зображенням Богородиці Одпоришовської ECT.3025. Її наявність на іконі не можна вважати випадковою, адже перед нанесенням гравюри на поверхню у ній було вирізано отвори для рук Богородиці і Емануїла, таким чином творячи свого роду оклад. Ймовірно, що таким чином ікону бажали вшанувати та наділити особливою відзнакою, підкреслюючи їй своє вшанування. Варто зауважити, що цей дереворит теж є унікальною пам’яткою графічного мистецтва, який вдалося ідентифікувати лише після проведення консервації. З оригінальних зразків цієї гравюри збереглися лише одиниці, зокрема у колекції Львівської Національної Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника.

Окрім гравюри на Шептицькій іконі наявні інші додаткові елементи декору, що свідчать про наділення ікони винятковими якостями. Зокрема, це ковані цвяхи, вбиті обабіч постатей Богородиці та Емануїла, на які, ймовірно, віруючі кріпили дари, зокрема коралі чи вотиви, як подяку за можливо здійсненні чуда. А додатково виготовлена дерев’яна конструкція на звороті ікони свідчить про використання її як процесійної пам’ятки, з якою здійснювали обходи за межами храму.

Вперше після довгого забуття ікона знову стала доступною для огляду як один із цікавих експонатів виставки «Народний дереворит у художніх збірках Львова», відкритої 12 грудня 2017 р. у залах Музею етнографії та художнього промислу ІН НАН України. А після консервації ікона отримала постійне місце експонування та вшанування у церкві Львівської Духовної Семінарії Святого Духа УГКЦ.

Ольга Горда-Цибко
Реставратор творів мистецтва
Національний музей у Львові ім. А. Шептицького






ARCHIWUM